Київський поет Григорій Фалькович запропонував «Єгупцю» добірку віршів для дітей, публікація яких відкриває нашим читачам нову грань творчості автора.

Григорій Фалькович

ВІРШИКИ З ДИТЯЧИХ БЛОКНОТІВ

ЛИСИЙ ЛИС
(Скоромовка)

Лисий лис блукав по лісу,
Вийшов лось назустріч лису.

Лис у листі заховався,
Цілий день не озивався —

Не хотів блукати лісом,
Щоби не дражнили лисим.

ВРАНІШНЯ МОЛИТВА

Зранку, щойно розвидняє,
Тато з Богом розмовляє:
Розпрямляє він таліт —
Наче крила у політ.

Потім надіває він
Таємничі тефілін.

Я йому не заважаю,
Наче тут мене й нема.
Ось він очі затуляє
І говорить вголос “Шма…”

Потім пошепки, між себе —
Тільки він і тільки Бог —
Розмовляють, як два ребе,
Про важливе для обох.
Перш за все, про мир у світі —
Так, як Біблія велить,
І щоб мамі не хворіти,
І усім на світі дітям
Щоб комп’ютери купить…
Я давно уже не сплю —
Скільки можна вранці спати.
Я давно уже люблю
Тата зранку споглядати.

Він на мене подивився
Підморгнув мені ще раз:
Тато зранку помолився —
Значить, буде все гаразд!

ХТО ВИГАДУЄ СВЯТА

Хто вигадує свята?
Може, тітонька ота?
Чи кумедний той дивак
Їх пече на власний смак?

Ні, я знаю, що вони
Завітали в наші дні
З давнини і сивини,
Хоч веселі, хоч сумні.

Я ж люблю свята веселі,
Щоб на дворі і в оселі,
В дитсадку, і в синагозі,
На роботі, по дорозі —
Всі раділи й жартували,
Танцювали і співали.

Вам шалом, свята шабатні,
Шавуотні, тубішватні,
І пуримні, і пасхальні,
І зимові, ханукальні.

Хай ростуть мої літа!
Хай живуть мої свята!

ВМІЄ ЛАСТІВКА ЛІТАТИ

Вміє ластівка літати,
Вміють коники стрибати.
Щука плавати уміє,
Кріт завзято землю риє.
Дощ іде, ручай біжить,
Кіт наївся і лежить,
Джміль гуде, мороз тріщить,
Мишеня в норі пищить.
Гриб росте, повзе змія…
Ну, а що умію я?

Я умію розмовляти,
Танцювати і співати,
Вмію плавати, стрибати,
Їсти, бігати, лежати,
І свистіти, і тріщати,
Жартувати, і пищати,
І повзти, подібно змію.
А літати я не вмію.
Може, хто мене навчить?
Озивайтесь! Не мовчіть!..

СУМНА ІСТОРІЯ

В мене іграшок багато,
І найкращий в світі тато,
І найкраща в світі мама,
Та не знаю я чому
Не приходить він до мами,
І не хоче жити з нами,
Хоч поганого нічого
Не зробила я йому.

А колись було чудово:

І пісенно, і казково —
Завжди посмішка і квіти,
І закохані слова.
Мамі серце розриває,
Що цього уже немає,
І моє маленьке серце
Помаленьку розрива.

Схожа я на маму й тата —
Щастя з того небагато.
Що мені ті ваші “Барбі”,
І цукерки, і м’ячі…
Я не знаю, що робити,
Так не можу далі жити,
Я не хочу так, як мама,
Тихо плакати вночі.

ЧИМ СЬОГОДНІ
ПАХНЕ РАНОК

Чим сьогодні пахне ранок?
Тим, що буде на сніданок,
На обід і взагалі —
Тим, що буде на столі.

У сусідів, що під нами,
Смачно пахне дерунами,
А в сусідів справа
Чи в сусідів зліва:
М’ятний чай і кава,
І грибна підлива.

А у нас в сім’ї шабат —
В нас шабатній аромат:
Запахуща, здобна
Хала непідробна,
І риба фарширована,
І курка тушкована,
Тертий хрін, вино і юх —
Он, який у мене нюх!
Ще й кориця, й шоколад —
Он який в нас аромат!

Ех, якби оцей шабат
Сім на тиждень днів підряд!..

 

назад

далее