Конференція «Митрополит Андрей Шептицький та єврейські громади в часи Другої світової війни. Друга світова війна та долі мирного населення у Східній Європі». Прес-реліз конференції

30 листопада – 1 грудня в Приміщенні Музею Національного університету «Києво-Могилянська академія» пройшла Міжнародна наукова конференція «Митрополит Андрей Шептицький та єврейські громади в часи Другої світової війни. Друга світова війна та долі мирного населення у Східній Європі».

Історію Другої світової війни на теренах України та й усього колишнього Радянського Союзу вивчено вкрай недосконало. Дослідження радянських учених були, зазвичай, тенденційними, ідеологічно заангажованими. Вчені Європи та Америки майже не мали доступу до багатьох архівів, тому й їхні тексти не можуть претендувати на повноту. Надзвичайно мало досліджені долі мирного населення у цей період.

Одне з найважливіших завдань конференції організатори вбачали у висвітленні малодосліджених аспектів проблематики: радянської окупації західних земель, політики нацистів та радянської влади щодо найменш захищених верств населення (євреї, роми, ув’язнені), життя локальних громад під окупацією тощо. Окрему уваги учасники і організатори конференції приділили постаті митрополита Андрея Шептицького, який в міру сил намагався рятувати усіх – українців, поляків, євреїв.

Конференцію відкрили почесні гості: Верховний архієпископ Києво-Галицький, митрополит Київський, глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук; міністр культури України В’ячеслав Кириленко; виконавчий спів-президент Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України Йосиф Зісельс.

Учасниками конференції стали закордонні та українські дослідники. Свої наукові доробки представили вчені з різних куточків нашої країни: від Львова та Івано-Франківська, до Чернігова, Харкова, Одеси і Сімферополя. А участь колег з Польщі та Білорусі дозволила розширити контекстуальні рамки заходу до масштабів Східної Європи.

Перший день заходу розпочався секціями, присвяченими постаті Митрополита Андрея Шептицького та ролі Церкви в часи Голокосту. Науковці поділились власними знахідками, що проливають світло на особистість самого митрополита, його світське і церковне життя та діяльність під час другої світової війни. Була продемонстрована еволюція поглядів Шептицького від позиції подяки німцям за звільнення від радянських окупантів, до позиції «будь-яка влада від Бога», і до жорсткого засудження дій нацистів в період, коли стала зрозумілою нелюдськість їхньої політики. В доповідях йшла мова про тернистий але впевнений шлях Андрея Шептицького до діалогу і співробітництва з євреями в часи існування високого рівня антисемітизму, організацію порятунку євреїв в монастирях УГКЦ та спроби боротьби з нацистським режимом. В другій секції йшлося про монахів-студитів які з благословення Андрея Шептицького відіграли важливу роль в допомозі євреям в часи голокосту. Обговорювали і більш широкі ролі церков різних конфесій в Другій світовій війні.

Наступні дві великі секції першого дня були присвячені висвітленню особливостей нацистської політики по відношенню до національних та релігійних громад Східної Європи. Йшлося про розстріли, знищення та депортації євреїв, українців, поляків, білорусів, росіян, ромів, кримських татар та представників інших народів. Доповіді охоплювали різні аспекти проблематики та різні місцевості.

Завершився день секцією, що піднімала теми різних проявів співіснування населення з нацистською владою та життя людей на окупованих територіях. Йшлося про намагання чинити опір та порушення нацистських законів на ряду з випадками колабораціонізму та пристосувальництва. Дослідники розповіли різні життєві історії людей, які в певний момент приймали ті чи інші рішення,  робили такий чи інший вибір.

Якщо перший день був здебільшого присвячений розгляду тем пов’язаних, з нацистською окупацією, то в другий день лейтмотивом обговорення стала окупація радянська. Дуже важлива і потужна секція була присвячена подоланню радянських міфів про Другу світові війну. В цій секції розглядались малодосліджені, суперечливі і дуже цікаві теми. Зокрема, йшлося про маргінальні явища у середовищі радянських партизанів та лавах Українського визвольного руху (1941–1943 рр.); особливості набору до 14-ї дивізії Ваффен СС «Галичина» (1943–1945 рр.); використання у боях «чорної піхоти» (щойно призваних, не навчених, не озброєних і не обмундированих належним чином хлопців та чоловіків); Корюківську трагедію 1943 року – наймасовіше одномоментне знищення мирних мешканців в роки Другої світової війни на європейському континенті. Учасники дійшли згоди, що наукове товариство мусить все більше і більше говорити на теми, які раніше замовчувались, та поступово сконструювати деідеологізовану, не зашорену міфами і чорно-білим сприйняттям історію України в Другій світовій війні.

Репресії радянської влади: від початку Другої світової війни до окупації території Західної України – тема наступної секції конференції – була розкрита цікавими та змістовними доповідями. Йшлося про репресії по відношенню до окремих осіб (наприклад, поет Володимир Свідзінський), чи їхніх сімей (депортації цілих сімей, що мали навіть віддалені родинні зв’язки з повстанцями), чи цілих категорій населення (боротьба з повстанським рухом).

Окрема секція була присвячена життю у великому місті під час війни. Йшлося про атмосферу, що панувала у окупованих містах, долі інтелігенції, а також повсякденне життя мирного населення.

Перед завершенням дводенної події відбулась презентація видань дотичних до обговорюваної тематики.

Гості та учасники конференції могли переглянути представлену на конференції пересувну виставку «Митрополит Андрей Шептицький – Мойсей українського народу». Виставка підготовлена Державним архівом Івано-Франківської області.

Організатори конференції планують видання текстів доповідей.

Подія була висвітлена в ЗМІ. Зокрема, телеканал «Еспресо.тв» та «Громадське радіо» і радіо «Культура» представили сюжети та інтерв’ю з учасниками і організаторами конференції.

Конференція відбулась завдяки підтримці Міністерства культури України, Асоціації єврейських організацій та общин (Вааду) України, Київського офісу Євроазіатського єврейського конгресу.

Організаторами Конференції виступили:

Міністерство культури України, Національний Університет «Києво-Могилянська академія», Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, Центр європейських гуманітарних досліджень,Асоціація єврейських організацій та общин (Ваад) України, Київський офіс Євроазіатського єврейського конгресу, Польський Інститут в Києві.

 

Вам нравится этот материал? Поделитесь им с друзьями!