Первый показ выставки «Еврейские особняки Липок»
На 10 тематических плакатах помещён рассказ о киевских евреях-меценатах, чьи особняки в богатом районе Киева Липки сохранились до сих пор.
На 10 тематических плакатах помещён рассказ о киевских евреях-меценатах, чьи особняки в богатом районе Киева Липки сохранились до сих пор.
Згідно з резолюцією № 60/7 Генеральної Асамблеї ООН, 27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту на вшанування дати визволення нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау 27 січня 1945 року. Щоб запобігти актам геноциду у майбутньому, резолюція вимагає від країн-членів ООН сприяти дослідженню, викладанню та збереженню історичної пам’яті про Голокост та підтримувати ініціативи громадських організацій у цій сфері.
Питання реалізації проекту з відновлення церемоніальної зали «Бейт-Кадішін» та впорядкування єврейського кладовища на вулиці Зеленій обговорено на зустрічі міського голови Олексія Каспрука із Головою Асоціації єврейських організацій та громад України, виконавчим віце-президентом Єврейської Конфедерації України, членом Європейської Ради єврейських громад, головою Чернівецького громадсько-культурного фонду Йосипом Зісельсом.
Щорічний рецензований журнал «Judaica Ukrainica» запрошує до подання публікацій для нового випуску. У журналі публікується науковий доробок з історії та культури єврейської цивілізації, а також рецензії на нещодавно опубліковані дослідження з дотичних напрямків юдаїки.
Публічна лекція В’ячеслава Ліхачова «Прояви антисемітизму в Україні: динаміка й контекст» відбудеться 21 січня 2016 року, у четвер, у 18:00 в офісі Вааду України.
Как относиться к старым и новым героям в названиях улиц, стоит ли вычеркивать имена из истории и рушить памятники советской эпохи — в интервью с директором Института иудаики, известным экскурсоводом Юлией Смилянской.
Киевское издательство «ВАРТО» начало выпуск новой серии книг о Киеве «Киевская мозаика».
Юлия Смилянская (директор Института иудаики, г. Киев) предложила рассмотреть концепцию музея, исходя из того философского и литературного потенциала, который проявился вследствие переживания Холокоста именно у черновицких евреев.
Творчий доробок Кафки приховує більше, аніж видається на перший погляд. Листи до його наречених, Мілени і Фріди, розмови з Максом Бродом та Густавом Яноухом, записи в щоденнику письменника свідчать про його постійне повернення до тем єврейської ідентичності, теодицеї та літургії.
Протягом листопада учні Скандинавської гімназії мали можливість уже вдруге долучитися до цікавого проекту з підготовки школярів-гідів до роботи на виставках.